От якби стати метеликом, пурхати собі над цілим світом, і не думати, і не переживати ні за що.
Бути легшим від вітру і граційнішим сніжинки. Приймати пилкові ванночки в лонах незадоволених квіток і грати в сніжко-нектарові перестрілки з такими ж метеликами - дружбанами і подружками. Хизуватися голою метеликовою дупою перед всіма довкола і крутити жучкам і комашкам там до низу дулі.
Або вмиватися вранці росою, а ввечері засинати під найближчим листочком в теплих проміннях дотліваючого сонечка, що ось-ось закотиться за лінію горизонту, щоб завтра знову з-за неї ледаче вилізти. Не життя а пісня!
...ех якби ж...
бути метеликом, мабуть, дуже кльово, але в оточенні, де ніхто не буде чіпати твої ніжні оксамитові крила...адже багато хто хоче доторкнутися до прекрасного і тим самим руйнує його...
ВідповістиВидалитиі я хотіла б бути метеликом, щоб можна було без проблем взяти своїх дружбанів метеликів і полетіти в ромашкове поле..
ВідповістиВидалити...в ромашкове поле треба летіти в червоних труселях...
ВідповістиВидалити