Останні новини з поля бою!
В селі Запіздинське, кракозяблинського району місцеві жителі вже другий тиждень воюють із чупакаброю. Вона чи воно спочатку приходило в ночі і вничку крало собак і котів. Виманювало їх із теплих господарських домівок запашною ковбаскою, хватало, лапало (тобто мацало), зав'язувало стрічкою собі очі і бігло в ліс, що на краю села.
Згодом в людей почало зникати залишене на вулиці залізяччя. Бува сусідська бабця забуде на подвір'ї каструлю вщент забитою голубцями - пропаде. Одні вушка залишатся на землі. Але ніхто нічого не помічав поки в одного селянина тьолка не зникла. Тьолка була файна. А скільки любові він в неї вклав, а тепла, уваги і грошей, то й не порахувати. Був в неї на шиї срібний дзвіночок, по звуку якого той розумів, що прийшла пора доїння. Короче пропала в пацана подруга і він образився не на шутку.
Підірвав все село на її пошуки тим самим в ступивши в війну з Чупакаброю.
Ага, а думаєте Чупакабра злякався? Фіг там! Він, тьху блін, ВОНО замутило собі підпільну котячо-собачу ферму в лісовій гущі і кормило скот голубцями, бо на чорному ринку в Малайзії дуже цінувались голубі тварини. Не голубі з точки зору кольору, а з точки зору життєвого шляху чи каналу, кому як зручніше. З тварин гомосексуалістів готували афігезні, по тим міркам, делікатеси.
Селяни похватали вилки, ложки, черпаки, кому повезло - ножі, бо вили і лопати чупакабра свіснув, і ламанули в ліс.
Йшли вони день, другий, третій....
Дорога була не легкою і далекою, але всі розуміли, що відступати немає куди, бо ж не отримають обіцяних за похід грошей. За добу і попіськам спискам отримували піїсєть гривень, а це не мало навіть для Малайзії.
Поляна розкинулась серед лісу зелено-коричневим пасмом по краям якого стояли клітки з тваринами. Сонечко вже давно заховалось, а натомість місяць своїм промінням полизував лису голову чупакабри, що сидів по центру і кайфував ніби як від сексу.
"Чукяквабра, чукчяшвабра, чячямамба..", і інші не пристойності викрикували коти і собаки.
В селі Запіздинське, кракозяблинського району місцеві жителі вже другий тиждень воюють із чупакаброю. Вона чи воно спочатку приходило в ночі і вничку крало собак і котів. Виманювало їх із теплих господарських домівок запашною ковбаскою, хватало, лапало (тобто мацало), зав'язувало стрічкою собі очі і бігло в ліс, що на краю села.
Згодом в людей почало зникати залишене на вулиці залізяччя. Бува сусідська бабця забуде на подвір'ї каструлю вщент забитою голубцями - пропаде. Одні вушка залишатся на землі. Але ніхто нічого не помічав поки в одного селянина тьолка не зникла. Тьолка була файна. А скільки любові він в неї вклав, а тепла, уваги і грошей, то й не порахувати. Був в неї на шиї срібний дзвіночок, по звуку якого той розумів, що прийшла пора доїння. Короче пропала в пацана подруга і він образився не на шутку.Підірвав все село на її пошуки тим самим в ступивши в війну з Чупакаброю.
Ага, а думаєте Чупакабра злякався? Фіг там! Він, тьху блін, ВОНО замутило собі підпільну котячо-собачу ферму в лісовій гущі і кормило скот голубцями, бо на чорному ринку в Малайзії дуже цінувались голубі тварини. Не голубі з точки зору кольору, а з точки зору життєвого шляху чи каналу, кому як зручніше. З тварин гомосексуалістів готували афігезні, по тим міркам, делікатеси.
Селяни похватали вилки, ложки, черпаки, кому повезло - ножі, бо вили і лопати чупакабра свіснув, і ламанули в ліс.
Йшли вони день, другий, третій....
Дорога була не легкою і далекою, але всі розуміли, що відступати немає куди, бо ж не отримають обіцяних за похід грошей. За добу і по
Поляна розкинулась серед лісу зелено-коричневим пасмом по краям якого стояли клітки з тваринами. Сонечко вже давно заховалось, а натомість місяць своїм промінням полизував лису голову чупакабри, що сидів по центру і кайфував ніби як від сексу.
"Чукяквабра, чукчяшвабра, чячямамба..", і інші не пристойності викрикували коти і собаки.
Немає коментарів:
Дописати коментар